Літня подорож: захват і розчарування (Словаччина, Австрія, Болгарія)

Цього літа чогось дуже хотілося в Болгарію. Пляж, море, пісок, хвилі, спокій, дешево – ось так у мене асоціюється відпочинок в цій країні. Планувала дуже довго, ледь не кожен день новий маршрут, але головною метою було дістатися до Болгарії. Всі мої задуми і переїзди були схилені тільки до наземного транспорту. Передивляючись всі свої записи, задуми, бюджет, чомусь все не подобалось, щось було не те; не те, що я хотіла. Потім вирішила подивитися, які є авіа напрямки, і якось все здавалось дорого. Але одного дня передивляючись ті ж самі авіа квитки на Wizzair, побачила ціну 9,99 євро на маршрут Відень – Варна, якого не було до цього моменту. І картинка маршруту склалася моментально в голові: Новоград-Волинський – Львів – Братислава – Відень – Варна. А тут ще один бонус на Wizzair: переліт Львів – Братислава всього 429 грн.

Про купівлю авіаквитків.

Так як всі наші подорожі це максимум вражень, мінімум затрат, звичайно ж цей девіз розповсюджувався на перельоти. Перше, ніяких додаткових послуг. Друге, ніякого багажу, тільки безкоштовна ручна поклажа. Це означало, що необхідні відповідного розміру рюкзаки та речей брати по мінімуму. Два рюкзаки у нас трошки перевищували розміри (висота на 5 см більше), але так як рюкзак пройшов в спеціальну рамку для перевірки багажу, проблем з цим не було. Третє, місця не купуємо, а нам їх призначають рендом після реєстрації. Цей пункт був дотриманий тільки по маршруту Львів – Братислава (до речі, одне місце вартувало 165-335 грн, в залежності від самого місця і дати покупки), так як для тих пасажирів, які не придбали собі місця реєстрація починається за 48 год до вильоту. Тобто, за 48 год необхідно зареєструвати кожного зазначеного пасажира, вказавши його дані так як в паспорті і роздрукувати посадкові документи. І якщо на рейс Львів – Братислава ми зробили це все за 48 год, знаходячись вдома, то на рейс Відень – Варна змушені були придбати місця, щоб була можливість зареєструватися за 30 днів. Купівля трьох місць нам обійшлася 17,5 євро.

Далі купили квитки до Львова, 112 грн дорослий та 90 грн дитячий, без постілі.

Про бронювання житла.

Подорожуючи, я бронюю житло на Booking або Airbnb. Згідно складеного маршруту, у нас було 2 ночі, одна в Братиславі і одна у Відні, в Болгарії заздалегідь не бронювали, так як на 100% не знали, в якому місті залишимося. В Братиславі ціни на житло, в нашому випадку сімейний номер або апартаменти на 3-х, стартують від 1500 грн за добу, у Відні від 2000 грн. Виходить 3500 грн, якось дорого! Отже, ми прийняли рішення, що ночувати ми будемо в Братиславі, орендувавши апартаменти, а у Відні – в аеропорті. Так ми зекономили 2000 грн. Але можна зекономити ще більше: якщо у вас є зареєстрований аккаунт на Airbnb, ви можете запросити друга, який отримає бонус 38 євро на житло і 14 євро на розваги, а після його бронювання, ви також отримуєте бонус. Таким чином, я запросила свого чоловіка на Airbnb, він отримав бонус у розмірі 52 євро, цю суму він міг витратити при умові бронювання житла на суму від 2000 грн. Отже, ми забронювали житло на суму 79,03 євро мінус бонус 36,23 євро, і того до сплати 42,80 євро. Тобто, ми змогли забронювати житло не за 1500 грн десь на окраїні міста, а в самому центрі за 1250 грн.

Якщо ви бажаєте отримати знижку, але не має у вас знайомих, які могли б вас запросити, ви можете пройти за цим посиланням https://www.airbnb.ru/c/nadyaa423?currency=USD , зареєструватися і отримати бонус.

Квитки куплені, апартаменти заброньовані, маршрут складений, аптечка оновлена, списки написані. Все, залишалося тільки чекати.

День 1.

Наш перший день подорожі розпочався ввечері, о 22:20 ми виїхали з Новоград-Волинського до Львову. Хоча, ні, наш перший день подорожі розпочався на автобусній зупинці, де ми так і не дочекалися маршрутки (чекали понад 45 хв), змушені були їхати на таксі. Ще в таксі, я подумала, а може, це знак?

Прибувши до Львову о 02:49 у нас був шок. По вокзалу неможливо спокійно пройтися, було таке враження, що це не вокзал, а притулок для безхатченків. Скрізь бомжі, цигани, сморід такий, що дихати страшно. Вирішили негайно їхати в аеропорт. Таксі біля вокзалу 150 грн, але ми поїхали на Uber за 67 грн.

До вильоту залишалося десь 5 год: походили по аеропорту, підзарядили телефони, знайшли стійку для перевірки багажу, де перевірили чи рюкзаки вміщаються.

Але при реєстрації ніхто не перевіряв ні розміри рюкзаків (у деяких пасажирів була на багато більша ручна поклажа ніж у нас), ні кількість рідини, ні правильність її упакування. Лише просвітили рюкзаки, перевірили документи та квитки.

Мій перший в житті політ пройшов успішно, не враховуючи того, що я перенервувала і у мене сталася висип на ногах, але той таке, аптечка мені в поміч.

На паспортному контролі в Братиславі нас нічого не питали, митник посміхнувся та шльопнув печатку.

Як добратися до центра міста з аеропорту в Братиславі.

Самим бюджетним варіантом буде автобус. Вдень з аеропорту ходять два автобусних маршрути: №96 і №61, зупинка яких знаходиться прямо при виході з зони прильотів аеропорту. З огляду на те, що Братислава побудована на річці Дунай, що розділяє місто на дві частини, маршрути автобусів мають різне спрямування: автобус №61 з аеропорту Братислави курсує по лівому березі Дунаю до ж / д вокзалу Hlavná stanica. Розклад: з 04-45 до 23-30, відправляється через кожні 20 хвилин. Час в дорозі - 25-30 хвилин.

Автобус №96 з аеропорту їде по правому березі Дунаю в спальний район Petržalka до кінцевої зупинки - Prokofievova. Від неї хвилин 5-10 пішки до залізничного вокзалу Bratislava Petržalka. Перший рейс з аеропорту в 5-00, останній - о 23-00, відправлення кожні 20 хвилин. Час в дорозі до завершення маршруту 35-40 хвилин.

Квитки можливо придбати тільки в спеціальному i-box на зупинці, і тільки використовуючи монети. Тож, заздалегідь підготуйте євро центи або, виходячи з аеропорту розміняйте в обміннику.

Нам підходив маршрут №61. Доїхавши до зупинки Hlavná stanica, ми пішли пішки до центру міста.

По дорозі вирішили трошки перекусити, скупилися в першому ліпшому продуктовому магазині і пішли до парку.

Потім продовжили свою прогулянку.

Палац Грашалковічей - палац XVIII століття в Братиславі, нині резиденція президента Словаччини

Інсталяція "Музичні сходи"

Церква тринітаріїв в Братиславі

Михайлівські ворота - єдині ворота, що збереглися з часів середньовіччя в Братиславі і є одним з найстаріших будівель міста.

Архієпископський палац - це неокласичний палац в Старому місті Братислави

Словацький національний театр - театр в Братиславі, найстаріший і професійний театр країни

Вдосталь находившись по Старому місту, ми пішли на набережну очікувати час на поселення в апартаменти.

Розляглися на газончику в тіньку, я, навіть, на декілька хвилин задрімала.

Прийшло повідомлення, що нас готові заселити на одну годину раніше, АЛЕ деяких речей із переліку того, що повинно бути (рушники, кава, чай, цукор, мило, шампунь, туалетний папір) в апартаментах не має, і власниця зможе їх принести пізніше. Звісно, нам хотілось помитися (не хотілося використовувати свій рушник, тому що переживали, що може не висохнути) і спокійно відпочити, а не чекати, що ось-ось має прийти власниця. Але ок, ми трошки відпочили, власниця так і не прийшла, прислала повідомлення, що буде ввечері.

Пішли далі гуляти містом.

Собор святого Мартіна - найбільший готичний храм Братислави

Ворота Сигізмунда - найстаріші з усіх трьох в'їзних воріт замку

Національний пам'ятник культури Словацской Республіки Братиславський Град - центральний і найважливіший замок в Братиславі

Старе місто

Після прогулянки закупились продуктами на два дні, нажаль у Відні майже всі магазини зачинені на вихідні.

Нарешті, прийшла власниця, принесла все, окрім рушників. Потім, кінець-кінцем, принесла рушники.

Все, в решті решт, ми спокійно по вечеряли, помились і лягли спати, з думками, хоч би завтра без неприємних пригод.

День 2.

Прокинувшись рано вранці, ми пішли на автовокзал, звідки поїхали до Відня.

Купуючи квиток, ми уточнили, що нам потрібно до Віденського центрального залізничного вокзалу Vienna Central Station.

Прибувши на вокзал, нам потрібно було одразу спланувати поїздку в аеропорт.

Тому ми пішли на вокзал, де є безліч варіантів та перевізників.

Ми зупинилися біля червоних айбоксів, де було багато людей, поклацавши по екрану і знайшовши необхідний маршрут, придбали квитки на потяг до аеропорту.

А ще, біля цих айбоксів є волонтери, які допомагають придбати квитки і зорієнтуватися на вокзалі. І перед тим, як оплачувати ми звернулися до одного такого волонтера, перепитавши, чи все вірно ми зробили і тільки після того оплатили, потім вона провела нас і показала, де вихід на колії.

Ми вирушили гуляти містом.

Віденський військово-історичний музей - австрійський музей військової історії

Бельведер - палацовий комплекс у Відні в стилі бароко.

Бельведер - це не тільки розкішний бароковий палац, а й місце зберігання найцінніших художніх колекцій Австрії

Карлскирхе - католицька церква, служить одним з видатних прикладів стилю віденського бароко.

Віденська державна опера - Найбільший оперний театр в Австрії, один з найважлівішіх оперних центрів світу.

Находившись по спекотному Відні, ми зайшли в чудовий парк, де відпочивали на галявині місцеві жителі. Ми також знайшли затишну місцинку в тіньочку, де розташувалися, пообідали та відпочили.

І знову пішли гуляти, ще стільки всього цікавого.


пам'ятник Моцарту

Площа Марії Терезії

Хофбург - зимова резиденція австрійських Габсбургів і основне місцеперебування імператорського двору у Відні.

Мармурова Чумна колона на віденській вулиці Грабен з'явилася після епідемії 1679 року.

Собор Святого Стефана у Відні - католицький собор, національний символ Австрії і символ міста Відня.

Віденські ковбаски

Коли настав час вирушати в аеропорт, по дорозі ми знайшли єдиний працюючий у неділю продуктовий магазин, закупились (а ніч то довга), повечеряли в парку недалеко від залізничного вокзалу.

І рушили на потяг до аеропорту.

В аеропорті знайшли свій термінал, але не знайшли жодної лавочки або стільців для очікування. Пішли вештатись по аеропорту в пошуках, де б це нам переночувати. Знайшли затишну місцинку, де здебільшого ходили тільки робочі, розташувались на м’якеньких стільчиках і так сяк спали.

Це було наше найдовше очікування за всі подорожі, 9 годин, але ми були до цього готові. Було не зручно та довго, проте, так ми зекономили 2000 грн.

День 3.

Наступного дня, проходячи митний контроль, ми зовсім не звернули уваги на правила авіакомпанії про перевіз рідини. Так як водичка у нас була в зовнішніх кишенях рюкзаків, то її у нас конфіскували, тому що місткість перевищувала норму. А у Насті ще й якісь мазки взяли на руках та на поясі, мабуть, це із-за того, що в пляшці із-під кока-коли була звичайна вода. Добре, що у нас залишилося трошки дрібних євро, щоб купити водички в д’ютіфрі, летіти все ж таки 2 години.

Отже, приземлилися ми у Варні.

На паспортному контролі нас зустріла неприємна жіночка, яка не дозволяла підходити до неї сім’ями, тільки по одному. Навіть, коли Настя, підійшла до неї, а я стояла поруч і чекала, то ця жіночка наказовим тоном попросила мене піти. Дивно, з яких це пір в Болгарії діти проходять паспортний контроль без батьків? Та й взагалі, настрій весь зіпсувала.

Дістатися з аеропорту Варни до центру міста можна на автобусі. Зупинка автобуса №409 розташована перед терміналом 2. Автобус їде до курорту Золоті піски через центр Варни, відправляється кожні 15 хвилин. Квиток купується у водія автобуса.

Автобус робить зупинку на автовокзалі біля молу Варни (Grand Mall Varna). Тут ми зробили пересадку до Сонячного берега. Їхали, приблизно, 3 години. Як тільки добралися вирішили одразу ж знайти житло. Зайшли в один готель, в інший, і якось все не влаштовувало: ціни не відповідають якості, платний Wi-Fi або взагалі його відсутність, відсутність вільних місць. Та й взагалі, якось тут шумно, народу куча.

Вирішили пообідати в кафе і спокійно обговорити наш план дій. Згадали, що у мене з’явилось 21 євро бонусів після бронювання апартаментів в Братиславі. Чому б не скористатися. Зайшли на Airbnb, знайшли апартаменти в Сонячному березі недалеко від аквапарку (так була зазначена геолокація на мапі) оплатили, і… І виявилось, що квартира знаходиться в місті Равда за 7 км від Сонячного берега. Якось дивно, правда?

На Airbnb точну адресу надають тільки після оплати. Ну, гаразд, ми погуглили, що це за місто таке, Равда, і як туди доїхати. Написали власнику, що скоро будемо і запитали про умови поселення. Але відповіді не отримали. Це ще більше насторожило. Але, що робити, квартира оплачена, то ж їдемо.

Коли приїхали, то атмосфера в Равді сподобалася більше, ніж в Сонячному березі, якось було тихіше, спокійніше і малолюдно. Пішли шукати наші апартаменти. Знайшли вулицю і, наче б то, номер будинку, зайшли, але власник цього будинку сказав, що це інший номер, а той, що ми шукаємо такого на цій вулиці немає. В смислі, немає? Вулиця виявилась короткою, і ми зайшли в кожний будинок в пошуках нам потрібного. Але, нажаль, нас спіткала невдача. Біля нас вже зібралося декілька власників будинків, щось жваво обговорювали між собою, а один навіть припустив, що це русская мафія займається аферами зі здачею квартир. Написали ще декілька повідомлень власнику Артуру, спробували зателефонувати, але все марно.

Чесно кажучи, я до останнього не могла повірити, що на такому захищеному сайті, який гарантує безпеку, могло таке статися. І тут я згадала свою вчительку з ОБЖ, яка на кожному уроці казала: «Не думайте, що може щось трапитись, але тільки не з вами». І дійсно, я не думала, що ми опинимся в чужій країні в такій ситуації.

Але, що найголовніше? Найголовніше це не панікувати! Заспокоївшись, ми написали в службу підтримки на Airbnb, описавши ситуацію. Одразу ж отримали відповідь, щоб ми очікували, що з нами зв'яжеться їх спеціаліст. Ок, чекаємо.

Заселилися в перший ліпший готель, до речі дуже, навіть, непоганий: в центрі міста, ціна, та, на яку ми розраховувала (50 лев), в номері все необхідне та балкон з виглядом на центр міста. І власниця дуже приємна жіночка.

Минув цілий день, а ми так і не потрапили на море, хоча прилетіли з самого ранку. Втомлені від спеки, недосипу, нервів, ми покидали рюкзаки в номері і пішли на пляж, правда був вже вечір, але все одно… а проблеми будемо вирішувати вже завтра.

***Забігаючи на перед про ситуацію, яка склалася з орендою апартаментів, та й в загалі, чому я більше не хочу їхати в Болгарію.

Власник Артур вийшов на зв'язок через добу, тільки після того, як ми почали звинувачувати його в шахрайстві і вимагати повернути гроші або виконати обов'язки, тобто заселити нас. Про заселення з його боку навіть не йшлося. Він написав нам, що б ми написали йому на ел.пошту для швидкого вирішення цієї проблеми. Але після того, як ми відмовилися вирішувати дану проблему в обхід Airbnb, Артур на зв'язок більше не виходив. Що стосується служби підтримки і гарантій безпеки Airbnb, їх робота залишає бажати кращого. Повернення грошей було здійснено через 2 тижні, після чисельних звернень в службу підтримки.

Я розумію, що така ситуація могла статися в будь якій країні, і шахраї є скрізь, але чомусь це сталося саме в Болгарії, і це залишило неприємні спогади.

Але основною причиною були русские відпочиваючі. Це просто неможливо постійно слухати: непобедимая нация, великий народ, тупые америкосы, украинцев в Болгарии раньше не было.

В мене постійно було в голові питання: Чому, ви с*кі, не їдете в Крим відпочивати?

Також мене дуже розчарувало те, що скрізь брудно, навіть платні пляжі прибиралися так-сяк, недоглянуто, скрізь валяється сміття, недоїдки, недопалки. Фу!

В 2016 році я безмежно була задоволена нашою поїздкою в Болгарію. Чи то, тому що це була моя перша подорож за кордон і мені все було таке чудове; чи то дійсно було на багато краще, чистіше і приємніше? Не знаю.

Ця подорож в Болгарію суцільне розчарування!

День 4.

Нарешті нормально виспавшись, ми пішли відпочивати на пляж. Але вчорашня ситуація з орендою апартаментів не давала повністю розслабитись, хоч ми і не сумнівалися, що гроші нам, в решті решт, повернуть.

День 5.

Відпочивши вдень на пляжі, ми вирішили з’їздити в Старе місто Несебр, яке знаходиться недалеко від Равди.

Несебр є одним з найстаріших міст Європи - перша згадка про нього було знайдено в манускрипті, вік якого понад 3000 років. Тут збереглося багато руїн.

День 6.

В цей день по плану було два міста – Бургас та Поморіє. Спершу поїхали в Бургас, тут ми прогулялися по місту та відпочили на пляжі.

Потім поїхали в Поморіє, тут у нас була ціль добратися до Поморійського озера. Це одна з найдивовижніших і прекрасних природних пам'яток Болгарії. Розташована ця природна водойма недалеко від курортного міста Помор'я (а якщо точніше, то між Помор'ям і Ахелоем). Тут розташовані лікарні з цілющою гряззю з дна озера, які, якщо вірити багатьом сайтам і тим, хто успішно оздоровився, здатні творити справжні чудеса - зцілювати хвороби суглобів і кісток, шкірні хвороби, заспокоювати нерви і дарувати бездітним сім'ям радість материнства і батьківства.

День 7.

Лінивий відпочинок на пляжі.

День 8.

Пасивний відпочинок на пляжі. Вечірня прогулянка на пірс.

День 9.

Останній день на морі. Море і хвилі порадували.

День 10.

На шляху додому. Спочатку заїхали в Варну і гуляли до вечора, чекаючи автобус до Одеси.

Успенський кафедральний собор у Варні

День 11.

Провели цілий день в Одесі. Прогулялися по пляжу Аркадія.

Потім заселилися та пішли гуляли в центрі міста.

Успенський кафедральний собор у ВарніПам'ятник Ільфу і Петрову - бронзовий пам'ятник, присвячений радянським письменникам Ільфу і Петрову і їх знаменитим романом Дванадцять стільців.